"Cranberries" стали популярними на передбрітпоповскій англійській сцені початку 90-х, змішавши гітарну мелодику "Smiths" що вводять в транс музичними текстурами і кельтськими мотивами. А на самому початку своєї діяльності група іменувалася "Cranberry Saw Us" і складалася з братів Хогану, Ноеля (25 грудня 1971; гітара) і Майка (29 квітня 1973; бас), барабанщика Фергана Лолера (4 березня 1971) і вокаліста Найелл Куїнна.
Незабаром ця команда з ірландського міста Лімерик скоротилася до тріо, оскільки Квінн залишив її ряди. Решта музиканти порахували, що краще б фронтменом зробити жінку і подали оголошення про пошук вокалістки. На цю пропозицію відгукнулася талановита особа на ім'я Долорес О'Райордан (6 вересня 1971), крім основної діяльності вона ще взялаяся писати тексти і музику. Вона склала кілька пісень для першого демо, що включали в себе прекрасну баладу "Linger". Після того, як всі 300 копій демки були розпродані в ірландських магазинах, група скоротила назву до "Cranberries" і взяла курс на британський ринок, відіславши плівки кільком англійським звукозаписуючим компаніям. Реакція лейблів була позитивною, і від них посипалися пропозиції, серед яких музиканти зупинилися на "Island Records".
З Пірсом Гілмором в якості менеджера і продюсера ансамбль відправився в студію і записав свій перший сингл "Uncertain". Реліз виявився невдалим, через що спалахнули в цей період розбірки з Гілмором і мало не призвели до розпаду групи. Ситуацію вдалося розрулити, порвавши з Пірсом всі відносини. Місце менеджера зайняв Джефф Трейвіс з "Rough Trade", а продюсером став Стефен Стріт, який раніше працював зі "Smiths". Навесні 1993-го у продажу з'явився дебютний альбом, "Everybody Else Is Doing It, So Why Can not We?", а за ним пішов сингл "Dreams". Але ні той, ні інший реліз, ані наступний сингл, "Linger", не справили враження на британську публіку. Тоді "Cranberries" вирушили в Штати відкривати концерти "The the" і "Suede". На диво групі там надавали більш теплий прийом, ніж хедлайнерам. Вловивши цю фішку, за справу взялося MTV, яке поставило "Linger" у важку ротацію. Завдяки такій розкрутці сингл піднявся до восьмого рядку штатівських чартів, а продажі альбому наблизилися до "подвійної платини". На наступний рік "кранберріманія" доповзла і до Англії, де "Everybody Else" зайняв належне йому перше місце.
З усіх музикантів гурту преса приділяла найбільшу увагу вокалістці, чому сприяла її помпезне весілля з тур-менеджером "Cranberries" Доном Бертоном. Позиції О'Райордан зміцнилися з виходом другого альбому, "No Need To Argue". Ця платівка, спродюсована все тим же стріт, зайняла 6-е місце в американських чартах і стала тричі платиновою. Самими хітовими речами з диску стали "Zombie" і "Ode To My Family".
Незабаром в пресі стали циркулювати чутки про відхід Долорес. На щастя вони не підтвердилися, а замість цього в 1996 році на прилавках магазинів з'явився черговий альбом. Більш роковий, "To The Faithful Departed" був записаний з Брюсом Фейрберном, колишнім продюсером "Aerosmith". І хоча платівка дебютувала на шостій позиції, у ній не було яскраво виражених хітів типу "Linger" або "Zombie". Як результат - диск отримав "лише" одну платину. У результаті скасування австралійського і європейських турів знову поповзли чутки про відхід О'Райордан, але вони знову виявилися всього лише чутками. У незмінному складі "Cranberries" випустили ще пару альбомів, причому на "Wake Up and Smell the Coffee" вони повернулися до співпраці зі Стефеном Стрітом.
Треклист (Tracklist):
♫ ♪ 1. Ode To My Family ♫ ♪
♫ ♪ 2. Salvation ♫ ♪
♫ ♪ 3. Just My Imagination ♫ ♪
♫ ♪ 4. Animal Instinct ♫ ♪
♫ ♪ 5. Dreams ♫ ♪
♫ ♪ 6. Promises ♫ ♪
♫ ♪ 7. Zombie ♫ ♪
♫ ♪ 8. I Can't Be With You ♫ ♪
♫ ♪ 9. Free To Decide ♫ ♪
♫ ♪ 10. Linger ♫ ♪
♫ ♪ 11. Ridiculous Thoughts ♫ ♪
♫ ♪ 12. When You're Gone ♫ ♪
♫ ♪ 13. You And Me ♫ ♪
♫ ♪ 14. Analyse ♫ ♪
♫ ♪ 15. Time Is Ticking Out ♫ ♪
♫ ♪ 16. Stars ♫ ♪
